|
 Ще 22.03.2009 ми завезли кілька комп’ютерів до дитячого будинку у м.Сквира Київської області (виїзд 22.03). Проте підключити їх не вдалось через відсутність ... розеток у кімнаті-класі. Підключати ж таку кількість техніки у ланцюг з подовжувачів не можна із точки зору і пожежної безпеки (пожежники вже це заборонили, хоча ліпше би зробили проводку), і навантаження на древню проводку сталінських часів. Тоді ж було прийнято рішення докласти необхідну електричну проводку, не очікуючи на чергову подачку від депутатів чи там чиновників, які наскоками ближче до виборів можуть навіть і зробити щось "корисне".
На пошуки людини з досвідом електрика витратили кілька днів, і вже 29.03.2009 хлопці відвідали будинок з метою провести необхідні вимірювання. А 04.04.2009-05.04.2009 було проведено необхідні роботи.  
Весь процес супроводжувався активним спілкуванням з підтростаючим поколінням, інструктажем з електрики, користування дріллю, молотком і комп’ютером (ну, де який з цих інструментів застосовувати), а у перервах - іграми.
Незабутнє враження, коли щойно приїхавши з Києва заходиш в будинок, а діти тебе обнімають. Як рідні. Ми бачились перед тим один раз, погрались, пообіцяли повернутись. Та таких "одноразових" досить багато. І діти знають, що ці обіцянки "не справжні". І все ж, сподіваються. І ось - ці відчуття справжньої радості і щирості варті всього світу.
Сумно, що нема змоги кожні вихідні приїздити до них в гості. Проте, коли згадуєш ці очі, розумієш, що не повернутись сюди не зможеш.
Виїжджаючи до Києва вранці 6-го квітня, ми знали, що повернемось сюди ще не один раз. З Либідської - хто на роботу, хто на навчання. Перемога буде! 
|
